Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології»

Гематологія і переливання крові

ISSN 3083-6875 (Print)

ISSN 3083-6883 (Online)

Гематологія і переливання крові / Hematology and blood transfusion

Збірник наукових праць

ISSN 3083-6875 (Print)
ISSN 3083-6883 (Online)

Рік заснування: 1965
Видання українською мовою виходить з 1998 року

Засновник: ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України» (ДУ «Інститут гематології та трансфузіології  АМН України») 


Ідентифікатор медіа у Реєстрі суб’єктів у сфері медіа – R30-04294 (рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 27.06.2024 р. № 2215)

Мета і завдання збірника наукових праць: узагальнення наукових і практичних досягнень в галузі гематології та трансфузіології, підвищення кваліфікації лікарів різних спеціальностей.

Збірник «Гематологія і переливання крові» публікує оригінальні та фундаментальні дослідження, обмін досвідом, огляди літератури і клінічні спостереження, що стосуються різних розділів гематології, гемостазіології та трансфузіології: фізіології і патофізіології кровотворення; мієлопоезу; імуногематології; станів і захворювань, обумовлених порушеннями функції і кількості тромбоцитів,  вроджених і набутих порушень коагуляції і фібринолізу, тромбозів, тромбофілій;  питань терапії; питань онкогематології; експериментальної біології і експериментальної терапії; епідеміологічних досліджень; інтенсивної терапії критичних станів, що виникають при захворюваннях системи крові; питань виробничої та клінічної трансфузіології.

УДК 616.15+615.38

Періодичність видання: один випуск на 2 роки.

Мови видання: українська, англійська.

Політика наукового видання: висвітлення сучасних досягнень вітчизняних і зарубіжних фахівців у галузі гематології та трансфузіології. Інформування про результати використання новітніх розробок у профільних медичних закладах та установах, сприяння поширенню наукових знань серед медичної спільноти.

Збірник індексується в базах даних CrossRef, Google Scholar, «Наукова періодика України» (НБУВ) 

Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, доктора філософії (категорія «Б»; біологічні та медичні науки) наказ  Міністерства  освіти і науки України  від 10.12.2024 № 1721.

Етика наукових публікацій.  У своїй роботі редакційна колегія збірника наукових праць «Гематологія і переливання крові» керується етичними нормами, які ґрунтуються на стандартах об’єктивності, професіоналізму та неупередженості, прийнятими у світовому науковому співтоваристві, рекомендаціях Міжнародного Комітету з етики публікацій (Committee on Publication Ethics, COPE; https://publicationethics.org/), принципах академічної доброчесності Етичного кодексу ученого України, законі України «Про авторське право та суміжні права», правилах етики публікацій, рекомендованих авторитетним закордонним видавництвом Elsevier (Ethics & Research in Publication; http://ethics.elsevier.com).

Головний редактор:

Горяінова Надія Валеріївна – доктор медичних наук, старший науковий співробітник,  директор Інституту гематології та трансфузіології  Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України» (Київ, Україна).

ORCID ID: 0000-0003-2123-4140

Члени редакційної колегії:

Андреєва Світлана Василівна – доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник відділення захворювань системи крові  Інституту гематології та трансфузіології  Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України» (Київ, Україна).

ORCID ID: 0000-0001-8748-5896

Бєлінська Ірина Василівна – доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри технології медичної діагностики та лікування Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)

ORCID ID:   0000-0003-3551-1161

Білоусов Андрій Миколайович – доктор медичних наук, доцент, професор кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та дитячої анестезіології Національного наукового інституту післядипломної освіти Харківського національного медичного університету (Харків, Україна)

ORCID: 0000-0003-0770-8274

Бруслова Катерина Михайлівна – доктор медичних наук, професор, завідувач  відділення радіаційної  гематології  дитячого  віку  Інституту клінічної  радіології    Державної  установи  «Національний  науковий центр радіаційної медицини, гематології  та онкології  Національної академії медичних наук України» (Київ, Україна)

ORCID ID:  0000-0003-4976-0396

Грабарчик Петр – доктор медицини, професор кафедри вірусології  Інституту гематології та трансфузійної медицини (Варшава, Польща).

ORCID ID:  0000-0001-5200-5629

Дягіль Ірина Сергіївна – доктор медичних наук, професор,  завідувач відділення радіаційної онкогематології та трансплантації стовбурових клітин  Інституту клінічної радіології Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук» (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-6643-4141

Калиниченко Тетяна Олексіївна – доктор медичних наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії кріоконсервування гемопоетичних клітин Інституту гематології та трансфузіології  Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України» (Київ, Україна).

ORCID ID: 0000-0002-4905-3256

Новак Василь Леонідович – член-кореспондент Національної академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор,  в. о. директора Державної установи «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії медичних наук України» (Львів, Україна).

ORCID ID:  0000-0002-5979-5018

Скрінда Ілона – доктор біологічних наук, завідувач відділення заготовки крові Даугавпілської регіональної лікарні (Даугавпілс, Латвія).

ORCID ID:  0000-0003-3137-004X

Сивак Любов Андріївна – доктор медичних наук, професор; провідний науковий співробітник відділення радіаційної онкогематології та трансплантації стовбурових клітин Інституту клінічної радіології Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України» (Київ, Україна)

ORCID ID:  0000-0003-2261-6482

Стасишин Олександра Василівна – доктор медичних наук, старший науковий співробітник, заступник директора з наукової роботи Державної установи «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії медичних наук України» (Львів, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-8366–5926

Шпакова Наталія Михайлівна – доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу кріоцитології  Інституту проблем кріобіології і кріомедицини Національної академії наук України. (Харків, Україна)

ORCID ID:  0000-0002-0148-7522

Відповідальний секретар:

Настенко Олена Петрівна – кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, учений секретар Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України» (Київ, Україна).

ORCID ID:  0009-0002-8539-8355

Технічний секретар:

Бортнік Ганна Анатоліївна – науковий співробітник  відділення захворювань системи крові Інституту гематології та трансфузіології  Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України» (Київ, Україна).

 ORCID ID: 0000-0002-7579-5579

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ АВТОРІВ

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Збірник наукових праць «Гематологія і переливання крові» публікує рецензованi статті, які є завершеними роботами і містять нові результати в галузі гематології, клінічної та виробничої трансфузіології або є оглядами сучасного стану та актуальних проблем в цій галузі і раніше ніде не публікувались.

 

Статті публікуються українською або англійською  мовою.

 

ПОРЯДОК ПОДАННЯ РУКОПИСІВ

Для розгляду питання про публікацію статті до редакції збірника необхідно надіслати поштою або представити особисто:

1) рукопис (роздруківку) статті українською або англійською мовою, підписаний на останній сторінці всіма авторами;

2) відомості про всіх авторів із зазначенням прізвища, імені та по батькові, наукового ступеня, вченого звання, посади та місця роботи українською або англійською мовами, ORCID ІD у разі його наявності;

3) супровідний лист-клопотання від організації, де була виконана робота (або лист автора (-ів));

4) в електронному вигляді додаються:

  •  електронна версія статті, повністю ідентична роздруківці. Назва файлу – прізвище першого автора;
  •  відомості про автора (-ів).

Електронні версії статті надсилати електронною поштою на адресу редакції: igt2@ukr.net. Обсяг оригінальної статті не повинен перевищувати 12–15 сторінок, оглядової – 20–25. Більший обсяг статті допускається в індивідуальному порядку, за рішенням редколегії.

РЕЦЕНЗУВАННЯ

Усі статті проходять обов’язкове рецензування незалежними експертами, фахівцями у відповідній галузі науки.

Остаточне рішення про доцільність публікації статей приймає редакційна колегія.

Рукописи статей не повертаються.

Оригінали статей і рецензій на них зберігаються в редакції впродовж 3 років з моменту публікації.

 

ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ТЕКСТУ СТАТТІ

Приймаються статті, набрані в редакторі МS Word for Windows (шрифт Times New Roman, кегль 14, через 1,5 інтервал, розмір паперу А4 (210 х 297 мм). Параметри сторінки: зверху та знизу – 2 см, ліворуч – 3 см, праворуч – 1 см. Абзацний відступ – 1,25 см. При форматуванні абзаців і заголовків не допускається використання пробілів і знаків табуляції.

Між числами у цифровій формі як знак інтервалу ставиться тільки тире, причому воно не повинно відокремлюватися від цифр.

Знаки №, %, ‰, позначення математичних операцій і символів (±, ?, :, =, >, < тощо) відділяються від цифр нерозривним пробілом.

 Усі позначення і найменування одиниць фізичних величин повинні бути подані відповідно до Міжнародної системи одиниць (СІ). Якщо дослідження виконувалося на приладах, які дають показники в інших одиницях, необхідно останні перевести в систему СІ, подавши несистемні одиниці в круглих дужках.

Назви хвороб подаються за Міжнародною класифікацією хвороб останнього перегляду; назви фармакологічних препаратів – за Міжнародними непатентованими назвами (INN).

Абревіатури (лише великими буквами) включаються в текст тільки після першого згадування з повним розшифруванням. Дані, представлені в таблицях, не повинні дублювати дані рисунків і тексту статті та навпаки.

Оригінальні статті повинні містити такі чітко розмежовані розділи: 1) вступ; 2) мета дослідження; 3) матеріали і методи; 4) результати та їх обговорення; 5) висновки; 6) інформація про джерела фінансування дослідження; 7) вираз подяки (за необхідності); 8) інформація про конфлікт інтересів авторів; 9) література. Оглядові статті можуть бути неструктуровані або розподілені на розділи, що мають тематичні підзаголовки.

 

Послідовність розміщення матеріалу статті:

  1. індекс УДК; 
  2. назва статті;

3) прізвища та ініціали авторів;

4) повна офіційна назва установи (установ), де виконана робота;

5) анотація;

6) ключові слова – від 5 до 10 слів або словосполучень, що розкривають зміст статті;

7) текст статті;

8) література.

Для статей українською мовою після пункту 6 наводяться англійською мовою пункти  2-6.

 

Заголовок статті має бути максимально коротким, інформативним, без скорочень і вживання комерційних назв медичних препаратів.

Переноси слів у заголовках всіх рівнів, а також у заголовках таблиць не допускаються.

Якщо автори статті працюють в різних установах, то біля кожного прізвища (надрядковою цифрою в кінці) вказують, хто в якій установі працює, а також хто з авторів відповідає за листування (зірочка поряд з надрядковою цифрою). Автор, який відповідає за листування, має чітко зазначити, чи можна наводити при публікації статті його електронну адресу.

На останній сторінці – прізвище, ім’я та по батькові, поштова та електронна адреси, номери телефонів (службовий  або мобільний) автора, з яким редакція може спілкуватися.

Анотація оригінальної статті (не менше 1800 символів без пробілів) має бути структурована: а) мета дослідження; б) матеріали і методи; в) результати; г) висновки. Анотації оглядових статей неструктуровані. Скорочення слів не допускаються, за винятком загальновживаних.

 

Текст статті. Стаття має бути ретельно відредагована та вивірена авторами. Виклад матеріалу має бути чітким, без довгих вступів і повторів. Автори несуть повну відповідальність за зміст та вірогідність наведених у статті даних.

Оригінальні статті повинні містити такі чітко розмежовані розділи: 1) вступ; 2) мета дослідження; 3) матеріали і методи; 4) результати та їх обговорення; 5) висновки; 7) література. Оглядові статті можуть бути неструктуровані або розподілені на розділи.

Вступ. Обґрунтування проведеного дослідження. Коротко висвітлюються: постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями; аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми та на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття.

Мета дослідження. Коротко і чітко формулюються мета або завдання дослідження.

Матеріали і методи. Стисло, але чітко мають бути описані дизайн дослідження і аналіз даних, таким чином, щоб інші дослідники могли відтворити дослідження. Наводять посилання на загальноприйняті методи, короткий опис і посилання на детальний виклад вже опублікованих, але ще недостатньо відомих методів, опис нових і суттєво модифікованих методів, обґрунтовуючи їх застосування. Детально описують тільки нові методи. Назви апаратів, матеріалів і реактивів, фірм слід подавати в оригіналі (без перекладу).

У цьому розділі слід чітко і детально описати, яким чином відбирались пацієнти для спостережень або тварини для експериментів (в т. ч. контрольні групи), включаючи критерії відбору та виключення.

В експериментальних дослідженнях слід зазначити вид, стать та кількість тварин, методи анестезії при маніпуляціях або заборі у них проб, матеріалів для лабораторних досліджень, способи евтаназії тварин, згідно з Європейською конвенцією про захист хребетних тварин від 1986 р. (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_137) та «Порядком проведення науковими установами дослідів, експериментів на тваринах» (Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.03.2012 № 249) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0416-12#Text).

Клінічні дослідження мають проводитися згідно зі стандартами «Належної клінічної практики» і принципами Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людини у якості об’єкта дослідження» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990_005). Учасники дослідження мають бути ознайомлені з метою та основними положеннями дослідження, після чого повинні підписати письмово оформлену згоду на участь у дослідженні.

Авторам необхідно навести деталі вказаної процедури при описі протоколу дослідження і вказати, що Комітет з медичної етики схвалив протокол дослідження.

Наприкінці розділу «Матеріали і методи» виділяється підрозділ «Статистичний аналіз даних», в якому вказується, якими методами обробки даних користувався автор (-и). При описі структури дослідження і статистичних методів необхідно вказати, який статистичний пакет, які комп’ютерні програми, доступні для пересічного користувача, було використано при статистичному опрацюванні результатів.

За можливості, рекомендується використання стандартних статистичних методів з посиланням на відомі посібники і підручники. Для нетрадиційних або нових статистичних методів слід наводити відповідні посилання, в яких опубліковано детальний опис застосовуваних математичних методів і алгоритмів.

Результати та їх обговорення – виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

Результати належить представляти в логічній послідовності в тексті, в таблицях і рисунках. У тексті не варто повторювати дані таблиць і рисунків, потрібно наводити лише їх порівняння. Підсумовуючи кількісні дані, необхідно наводити не лише відносні (наприклад, відсотки), але й абсолютні значення, а також вказувати, які статистичні методи були застосовані для їх аналізу.

Обговорення містить лише інтерпретацію результатів, а не їх повторення. Слід виділити нові і важливі аспекти результатів проведеного дослідження, проаналізувати можливі механізми чи трактування цих даних, за можливості зіставити їх з даними інших дослідників. В обговорення можна включити обґрунтовані рекомендації для практики та можливі перспективи застосування отриманих результатів у майбутніх дослідженнях.

ІЛЮСТРАЦІЇ

Рисунки мають бути чіткими, фотографії – контрастними. Рисунки розміщуються безпосередньо в тексті статті, назви рисунків і підписи до них подаються під рисунками. У підписах під рисунками мають бути пояснені всі криві, букви, цифри, інші умовні позначення. Посилання на основний текст допускаються, щоб уникнути повторів і неточностей. У підписах до мікрофотографій потрібно вказати ступінь збільшення та метод забарвлення.

Рисунки (схеми, графіки, діаграми, фото) подають у чорно-білому або кольоровому форматі, графіки і діаграми – виконані як діаграми Word або у форматі MS Excel. Вони повинні містити всі необхідні позначення координатних осей, кривих, інших деталей.

Всі лінії, криві, символи, позначення осей мають бути зображені чітко (лінії кривих товщі координатних осей). Якщо рисунки складаються з кількох елементів, необхідно їх згрупувати. 

ТАБЛИЦІ

Таблиці повинні бути наочними, мати назву і порядковий номер, містити стислі, необхідні дані.

В них мають бути чітко вказані розмірність показників і форма подання даних (M±m; M±SD; Mt; Mo; перцентилі тощо). Всі цифри, підсумки і відсотки в таблицях мають бути ретельно вивіреними і відповідати згадуванням у тексті. На кожну таблицю має бути посилання в тексті. Всі пояснення, включаючи розшифровку абревіатур, подаються в примітках. Назви таблиць подаються над таблицями, а примітки до них – під таблицями. 

Висновки. Формулюються за результатами розвязання проблеми, вказаної у заголовку і меті статті.

Джерела фінансування. Потрібно вказати всі джерела фінансування досліджень, включаючи пряму й опосередковану фінансову підтримку (надання обладнання/матеріалів, інші види підтримки). Назви організацій, які фінансували дослідження, мають бути вказані повністю.

Вираз подяки. В цьому розділі варто вказувати осіб, установи, організації, які сприяли проведенню досліджень та допомагали в роботі над статтею.

Конфлікт інтересів. У статті слід вказати на реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Якщо ж конфлікту інтересів немає, потрібно написати, що «автор (-и) заявляє (-ють) про відсутність конфлікту інтересів».

 Рубрикація оглядів, лекцій, дискусійних статей, спостережень із практики, методичних повідомлень може бути довільною.  Огляди мають відповідати міжнародним рекомендаціям із систематичних методів пошуку літератури, які знаходяться  в загальному доступі PRISMA. Клінічні спостереження оформлювати згідно з рекомендаціями CARE.

 Порядок оформлення англомовної статті такий же.

ЛІТЕРАТУРА

Під час роботи з інформаційними джерелами перевагу слід надавати публікаціям останніх років. Якщо цитована стаття має ідентифікатор DOI, необхідно вказувати його в кінці опису. Якщо цитоване джерело не має DOI, але розміщене в мережі Інтернет,  включати в опис URL. 

Джерела літератури подають у порядку згадування в тексті. Посилання в тексті позначають арабськими цифрами у квадратних дужках. За правильність наведених у списку літератури даних відповідальність несе автор (-и).

У статті список літератури оформлюють згідно зі стилем Vancouver  (https://www.scribbr.co.uk/referencing/vancouver-style/) мовою оригіналу. Для неангломовних статей – після назви наводиться в квадратних дужках англомовний варіант бібліографічного опису.

Кожне джерело слід розміщувати з нового рядка під порядковим номером, що вказується в тексті арабськими цифрами в квадратних дужках. Максимальна кількість робіт, що цитуються, в оригінальних статтях може бути до 30, в оглядах — до 50. Уникайте самоцитування або мінімізуйте його. Також намагайтеся звести до мінімуму посилання на тези доповідей. Можна скорочувати назву журналів, якщо ця форма написання є на сайті журналу.

ЕТИЧНІ ПИТАННЯ

Автори, які направляють рукопис у збірник наукових праць «Гематологія і переливання крові» для розгляду повинні гарантувати дотримання всіх етичних стандартів публікації і етичних норм.

  

 Редакція залишає за собою право на наукове та літературне редагування статті.

 

Статті, оформлення яких не відповідає вказаним вимогам, не розглядаються.

 

Після прийому редакційною колегією статті до друку, авторам надсилається текст ліцензійної угоди, котрий після заповнення і підписання, подається до редакції у двох примірниках.

Архів

ОРИГІНАЛЬНІ СТАТТІ

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

ОБМІН ДОСВІДОМ

КЛІНІЧНІ ВИПАДКИ

ОРИГІНАЛЬНІ СТАТТІ

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

СТОРІНКИ ІСТОРІЇ

ОРИГІНАЛЬНІ СТАТТІ

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

ОРИГІНАЛЬНІ СТАТТІ

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Видавнича етика

Редакція Збірника «Гематологія і переливання крові» дотримується високих міжнародних стандартів етики наукових публікацій, керуючись рекомендаціями Комітету з етики публікацій (COPE), Всесвітньої асоціації редакторів медичних журналів (WAME), Міжнародного комітету редакторів медичних журналів (ICMJE), а також чинними українськими нормативно-правовими актами у сфері видавничої діяльності.

Редакція прагне забезпечити:

  • високу якість опублікованих матеріалів;
  • прозорість та відкритість наукового процесу;
  • академічну доброчесність;
  • повагу до прав усіх учасників дослідження.

Незалежність редакції гарантується відсутністю впливу комерційних, політичних чи інших зацікавлених сторін. Редакція не допускає дискримінації авторів і рецензентів за будь-якою ознакою.

Процедура розгляду рукописів та рецензування

Усі подані до редакції статті проходять попередній розгляд редакційною колегією для оцінки відповідності матеріалів профілю збірника, після чого рукописи направляються рецензентам.

Рішення про публікацію ухвалюється головним редактором та редакційною колегією за умови отримання позитивної рецензії на підставі:

  • актуальності та наукової новизни матеріалу;
  • чіткості й логічності викладу;
  • відповідності змісту заявленій темі, меті, результатам та висновкам;
  • відповідності формальним вимогам до оформлення;
  • усунення недоліків, зазначених рецензентами.

Оцінки рецензентів є важливим, але не єдиним чинником при ухваленні остаточного рішення. За потреби можуть бути залучені додаткові рецензії або запитані роз’яснення від авторів.

У разі відмови у публікації автор має право подати апеляцію із чітким обґрунтуванням. Повторний перегляд рукопису може виконуватися попередніми або новими рецензентами, редакторами журналу та не гарантує публікації.

Обов’язки авторів

Автори зобов’язані:

  • гарантувати достовірність поданої інформації;
  • не допускати плагіату, фальсифікацій або дублювання публікацій;
  • погодити порядок авторів до подачі рукопису;
  • зазначити у розділі «Подяки» осіб, які надали допомогу, але не відповідають критеріям авторства.

При поданні статті автори зобов’язані заявити в редакцію про будь-які потенційні конфлікти інтересів, які можуть вплинути на об’єктивність або цілісність публікації, або чітко заявити про їх відсутність.

Автор-кореспондент несе відповідальність за комунікацію з редакцією, інформування співавторів про етапи розгляду, а також за підтвердження прав на представлення інтересів усіх авторів.

Редакція розглядає спори щодо авторства відповідно до принципів COPE, WAME і ICMJE. Порядок авторства може бути змінений лише за письмовою згодою всіх авторів.

Дотримання академічної доброчесності

Редакція застосовує заходи щодо виявлення плагіату, самоплагіату, фальсифікацій та інших порушень етичних норм. Встановлені порушення є підставою для відмови в публікації або відкликання вже опублікованої статті.

Підстави для відкликання статті включають:

  • серйозні помилки або фальсифікацію даних;
  • плагіат;
  • порушення прав інтелектуальної власності;
  • етичні або юридичні порушення;
  • недотримання прозорої процедури рецензування;
  • приховування конфлікту інтересів, що впливає на об’єктивність висновків.

Рішення про відкликання ухвалюється головним редактором та редакційною колегією на основі детального аналізу ситуації. Повідомлення про відкликання публікується у відкритому доступі з вказанням причин.

Відкликання не здійснюється, якщо:

  • конфлікт інтересів був несуттєвим;
  • суперечки щодо авторства не впливають на достовірність результатів;
  • помилки можуть бути виправлені без шкоди для наукової цінності матеріалу.

 

Політика відкритого доступу і авторські права

Редакція підтримує політику відкритого доступу до опублікованих матеріалів, сприяючи вільному поширенню наукової інформації задля глобального прогресу.

Подання статті до Збірника передбачає згоду авторів на передання редакції невиключних прав на:

  • відтворення та розповсюдження матеріалу в будь-якій формі;
  • переклад, зберігання та використання матеріалу на території України й за її межами без обмеження строку.

Усі права та обов’язки сторін закріплюються у Ліцензійному договорі, зразок якого надається авторам після позитивного рішення щодо публікації.

Порядок рецензування статей

Усі статті, подані до редакції Збірника, обов’язково проходять внутрішнє рецензування. Рецензування здійснюють компетентні фахівці з редакційної колегії, які мають відповідну кваліфікацію та досвід.

Рукописи направляються одному, а за потреби — двом рецензентам. У складних випадках рішення щодо вибору рецензентів ухвалюється на засіданні редакційної колегії.

Мета рецензування – запобігти недобросовісній науковій практиці, забезпечити дотримання стандартів якості публікацій та врахування інтересів усіх сторін: авторів, читачів, рецензентів і редакції.

Рецензування допомагає відібрати для публікації тільки якісні матеріали, а також дає авторам конкретні рекомендації щодо поліпшення статей. Процедура базується на принципах об’єктивності, професійної етики та відповідності вимогам видання.

Перед рецензуванням для кожного рукопису перевіряється унікальність тексту.

Рецензування є анонімним (double-blind): рецензенти не знають авторів, а автори – рецензентів. Уся взаємодія між сторонами відбувається через відповідального секретаря.

Під час рецензування оцінюється:

  • відповідність тематики профілю видання;
  • актуальність;
  • наукова новизна та значущість;
  • методологічний рівень;
  • дотримання норм наукової етики.

Рецензент має право рекомендувати доопрацювання або скорочення рукопису, чітко вказавши, що саме потребує змін. Зауваження мають бути конкретними, обґрунтованими та спрямованими на покращення матеріалу.

Рецензент має надати висновок не пізніше ніж через 21 день. У разі потреби терміни можуть бути змінені для забезпечення якісної оцінки.

Після рецензії автор отримує її текст і може внести правки або надати аргументовану відповідь. До доопрацьованої статті автор додає пояснення щодо внесених змін.

Оновлений варіант знову передається рецензенту для фінального висновку. У разі позитивної оцінки стаття потрапляє до редакційного портфеля.

Якщо автор не погоджується з висновками рецензента, він має право на обґрунтовану відповідь, після чого питання розглядається редакційною колегією. Можливе повторне або нове рецензування іншим експертом, із дотриманням принципу подвійної анонімності.

Остаточне рішення щодо публікації ухвалює Головний редактор або уповноважений член редакції. У складних випадках – вся редакційна колегія.

Редакція залишає за собою право відхилити статтю, якщо автор відмовляється враховувати обґрунтовані зауваження рецензентів.

Про прийняття статті до публікації автор повідомляється відповідальним секретарем.